30 вересня, згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98, в Україні відзначається Всеукраїнський День бібліотек. 

Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.  Читати детальніше

      

Історія свята

Свято встановлено 6 грудня 2001 року наприкінці Європейського року мов Радою Європи за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів Європи на вивчення мов, бо збереження та розвиток мов, зокрема малих, декларується як офіційна мовна політика Євросоюзу. Єврокомісія зазначає, що Європейський день мов ставить за мету прийти від популяризації мультилінгвізму до вивчення громадянами ЄС іноземних мов упродовж життя та неурядового співробітництва.

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.  Це свято в Україні у 2017 році припадає на 18 травня. 

День вишиванки: історія свята

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів. Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде.

Вишиванка в культурі України займає особливе місце. Здавна вважалося, що сорочка, вишита кольоровими нитками та прикрашена візерунками, приносила успіх та служила оберегом для господині чи господаря. Цей національний одяг носять чоловіки, жінки та діти. В наш час вишиванка вийшла з повсякденної форми одягу, проте її надягають на свята або визначні дати.Традиція вишивати сорочки різнокольоровими нитками та візерунками має багатовікову історію. В основному вишивали дівчата, готуючи собі придане до весілля. Кількість зібраних вишиванок говорила про матеріальний добробут нареченої. Якщо у дівчини було від 30 до 40 сорочок, то вона вважалася з бідної сім’ї, а у якої було від 100 й більше – вважалася завидною нареченою. Візерунки на вишиванках були прикрасою одягу й несли в собі магічний сенс. Не секрет, що магія завжди була, є і буде частиною культури українського народу. Це видно з пісень, у яких є слова «кого любила – причарувала». «Вишиванка була для наших предків не просто одягом, а свого роду сакральним оберегом, який захищав від бід, хвороб, заздрості та всякого роду негативної енергетики», – розповіла карпатська мольфарка Магдалена Мачіовськи.

Українські традиції святкування Великодня

Свято Теплого ОлексіяІсторія свята

Олексій народився у Римі у знатній родині. Одного разу в храмі йому привиділося, як помирає його мати, і її ховають. Він побажав вимолити у Бога її життя. Тому відрікся від будинку і майбутнього щасливого життя. У вечір свого весілля він покинув отчий дім. Залишив батьків і молоду дружину в невіданні про свої плани. 17 років він провів у місті Едессі при храмі Пресвятої Богородиці, де щоночі молився і щодня просив милостиню. Після того як людям відкрилося, що Алексій – чоловік Божий, вони стали почитати його. Незабаром преподобний таємно залишив місто. Доля розпорядилася так, що йому довелося повернутися в рідний дім. Але Олексій не відкрився рідним, а прикинувся простим бідним. Батько, доброї душі людина, поселив його в сараї і наказав годувати з хазяйського стола. Але Алексій брав лише воду і хліб. Кожну ніч він проводив у молитві. Так минуло ще 17 років. Коли Алексій відчув, що скоро помре, написав про своє життя.Православні звичаї дняПравославна церква в цей день вшановує пам'ять святого, який залишив слід як чистий, Божий чоловік. Молодим юнаком Олексій пішов з дому, присвятив себе служінню Господу, жив милостинею, стійко виносив позбавлення і холод. Незважаючи на те, що молодий чоловік не звик до важкого життя, він витримав всі випробування, за що отримав прізвисько в народі – Божий чоловік. Святому Олексію молилися про теплу погоду, благополучне літо, врожай.Народні прикмети та звичаїПередостанній день березня часто видавався теплий, тому люди виносили на вулицю для загартовування картоплю, приготовану для посадки, готували і змащували віз, лагодили садовий і городній інвентар. Всю домашню роботу намагалися переробити протягом дня, так як увечері слід було зібратися разом за сімейним столом і проводити зиму. Особливо шанувалася в цей день береза: збирали її нирки, так як вважалося, що в цей день вони володіють особливою цілющою силою. За вечерею було прийнято пригощатися напоєм із соку берези і меду, сама береза шанувалася як символ чистоти і світу. У передостанній день березня рибалки займалися плетінням мереж для рибної ловлі. З готової мережею слід було обов'язково в цей же день вирушати на риболовлю, після цього мережа вважалася щасливою і в неї весь рік добре ловилася риба. Господині в передостанній день першого місяця весни поспішали до відкритих водойм для того, щоб опустити у воду пряжу. Вважалося, що пряжа, яка полежить у день Олексія у воді, стає міцною. До того ж, в тридцятий день березня вважався періодом активного танення снігів, тому господині збирали талу воду, відстоювали її використовували в домашніх потребах. Вода вважалася непростий, в ній мили голову, додавали в прання. Чоловіки поспішали в передостанній день березня на полювання, вважалося, що в цей день їм обов'язково пощастить. Прикмети на погодуТеплий тридцятий день березня віщувало урожайний рік.А якщо погода була прохолодною, то весна стояла затяжна.Активне танення снігів з великою кількістю води вказувало на хороший сінокіс і корм для худоби, а мала вода обіцяла поганий сінокіс.Якщо до цього дня не з'являлися шпаки, то стояла погана погода.Високо летять гуси віщували снігопади.Про те, що зима остаточно підійшла до кінця, говорили сережки на ліщині, що з'явилися до передостаннім березневого дня.Після Алексєєва дня сіяли мак, ячмінь, редиску. Це були перші посадки, тому день 30 березня служив своєрідним кордоном.

Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Це і смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.

Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму. В цей день древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства,вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила.

20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні відзначається пам'ятний день -День Героїв Небесної Сотні.  Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.